Вітчизняних аналогів для частини імпортних матеріалів у девелоперських проєктах поки що немає — опитування забудовників

Частка будівельних матеріалів вітчизняного виробництва в проєктах українських девелоперів житла становить до 80%, однак для частини імпортного обладнання поки що немає якісних локальних аналогів, випливає з проведеного агентством "Інтерфакс-Україна" опитування забудовників.

"Орієнтовна частка локальних матеріалів у наших проєктах становить 50-65%. Цей показник залежить від класу проєкту і є на більш-менш стабільному рівні. На сьогодні імпортна складова, яку неможливо замінити, — це інженерні мережі, фасади, оздоблення, віконні конструкції, ліфтове обладнання", — повідомив заступник комерційного директора Alliance Novobud Микола Аніщенко.

За словами комерційного директора компанії "Інтергал-Буд" Анни Лаєвської, у своїх проєктах девелопер використовує переважно українські матеріали, вдаючись до імпорту в разі кращого співвідношення ціни-якості продукції.

"Наприклад, інженерія — труби, насоси, індивідуальні теплові пункти (ІТП) — переважно імпортна. Ліфти теж купуємо за кордоном. Решта, а це десь 80% усіх матеріалів і комплектуючих, вітчизняного виробництва. Компанія керується принципом доцільності. Навіть якщо якийсь матеріал, виготовлений в Україні, буде дешевшим за імпортний аналог, але гіршим за якістю, ми віддамо перевагу імпорту", — розповіла вона.

Крім того, частину використовуваних матеріалів виробляють в Україні із зарубіжної сировини, як, наприклад, у випадку з віконними конструкціями, де профіль і виробництво — українські, а скло імпортують з Туреччини, Азербайджану та інших країн, зазначила експерт.

Від початку повномасштабного вторгнення частка матеріалів вітчизняного виробництва збільшилася, незважаючи на бойові дії та проблеми з поставками, розповів керівник проєкту Greenville Park Олексій Шматок. За його словами, це пояснюється нижчою собівартістю українського виробництва й логістикою.

"У будівельній частині частка вітчизняних матеріалів більша, ніж імпортованих. А серед обладнання — навпаки. На сьогодні у великих кількостях імпортують листове скло, профільні системи для віконних, вітражних і фасадних систем та комплектуючі, штучні оздоблювальні матеріали – керамогранітні облицювальні плити, плити HPL та інші. Також імпортують обладнання: ліфтове, насосне, котельне, для внутрішніх електричних мереж. І всі ці позиції є критичними для будівельної галузі", — повідомив він.

Водночас значну частку потреб закривають українські виробники або європейські з потужностями на території України, зазначив Шматок.

Імпорт частини матеріалів, серед яких профілі для віконних і фасадних систем, багато назв оздоблювальних матеріалів і технологічне обладнання, пов'язаний зі складною логістикою, зумовленою зупиненням морських шляхів, протестами європейських фермерів на кордоні, простоями й об'їзними маршрутами. Це призводить до затримок у постачанні й додаткових витрат.

"Затримки на кордоні та нестабільні поставки безпосередньо впливають не лише на темпи будівництва, а й на вартість послуг логістики, що своєю чергою впливають на ціну квадратного метра", — розповів Аніщенко.

У таких умовах девелопери мінімізують ризики за рахунок формування запасу будматеріалів й обладнання, а також закуповуючи продукцію завчасно з додатковим запасом часу.

"Якщо йдеться про кризу на українсько-польському кордоні, спричинену протестами, то це мінімально вплинуло на нашу роботу. Так, ми відчули затримки деяких дрібних позицій, але критично на роботу девелопера це не вплинуло. Ми контрактуємо необхідні матеріали за пів року-рік", — зазначила Лаєвська.

"Зараз треба робити великий запас матеріалів. У середньому ми намагаємося тримати планку в 60-90 днів запасу на об'єктах, з урахуванням специфіки проведених робіт", — повідомив керівник проєктів Perfect Group, експерт ринку нерухомості Олексій Коваль.

У проєктах житла Perfect Group класу "комфорт" частка імпортної сировини сягає 90%, хоча до війни показник вітчизняних матеріалів становив 60%.

"Сьогодні в нас цегла вітчизняного виробництва, а метал, фурнітура, скло для вікон, утеплювальні та фасадні матеріали — імпортні. Питання переходу на українське — це виключно проблема наявності. Як тільки ми знаходимо продукцію хорошої якості, ми купуємо навіть за ціною аналогів з-за кордону, бо прагнемо підтримувати наших виробників. Проте зараз дуже мало вітчизняних матеріалів на ринку", — розповів про досвід девелопера Коваль.

Недостатнє виробництво вітчизняних матеріалів відзначили також у пресслужбі City One Development.

"Частина українських виробництв була зруйнована, частина релокована, частина припинила роботу через дефіцит сировини. Це все призвело до нестачі необхідних будматеріалів на ринку й зростання цін на базові позиції. Попри те що за час війни більшість забудовників налагодила ланцюжки постачання, а підприємства відновили виробництво, на жаль, потужностей діючих підприємств не завжди вистачає, а деякі позиції в Україні виготовляють у мінімальному обсязі. Є позиції, якісних аналогів яким ми досі не знайшли на вітчизняному ринку", — повідомили у пресслужбі на запит агентства.

Водночас більшість опитаних девелоперів не розвивають власного виробництва будматеріалів.

"Навіть якщо бізнес здається схожим, насправді виробництво матеріалів і будівництво — дуже різні сфери. Чимало фірм навіть з глобальним іменем погіршили своє становище, коли сильно повірили в синергію вертикальної інтеграції. З іншого боку, можливо, в майбутньому ситуація зміниться, і ми будемо шукати відповідні навички, а також інвестиції для створення власного виробництва будівельних матеріалів", — зазначив Коваль.

Зі свого боку група "Ковальська" робить ставку на власні будматеріали, розвиваючи виробництво одразу кількох категорій продукції.

"Ми робимо ставку на будматеріали власного виробництва. Це дає змогу забезпечувати до 80% потреб в основних матеріалах наших проєктів. Водночас ми змушені імпортувати деякі позиції, наприклад спеціальні домішки до бетонних сумішей, які не виробляють в Україні. Їхній вплив на кінцеву вартість продукту коливається в межах кількох відсотків, але вони є критичними для низки наших продуктів", — розповів СЕО групи Сергій Пилипенко.

За його словами, з початку повномасштабної війни всі категорії будівельних матеріалів зросли в ціні на 30-70%. Найвідчутнішим стало подорожчання цементу, оскільки його частка в будматеріалах становить до 40%. Загалом у сегменті бетонів і залізобетонних виробів ціни зросли в середньому на 30-40%.

За підрахунками Perfect Group, ціни на будматеріали в середньому зросли на 40-80% у доларах США і на 60-120% у гривні. За даними Alliance Novobud, значно подорожчали керамоблоки — на 30%, будівельні суміші — на 40%, мінеральна вата — до 50%. "Інтергал-Буд" відзначив зростання цін на плитку й сипучі матеріали на 20% з кожним новим контрактом.

У City One Development відзначили зростання цін на метал — на 21%, бетон — на 47%, цеглу — на 10%. Згідно з прогнозом компанії, до кінця поточного року слід очікувати подальшого подорожчання будматеріалів на 5-10%.